літературознавець, фольклорист, поетеса, педагог
Світлана Барабаш
Душа моя сонця намріяла
У творчості С. Г. Барабаш розкривається любов до рідної землі, рідного краю, до України.
У поезіях Світлани Григорівни палахкотить вогонь, як спомин дитинства і юності, горить, як нерозтрачена віра в щастя, як чужа радість і власний біль.
Поезія її небуденна, мелодійна, чиста, як вранішні роси, як весняний дощик. Після прочитання віршів Світлани Григорівни душа світліє, омивається чистими сльозами печалі і радості, в ній цілий світ і душа цієї неймовірно щедрої на тепло людини. Її поезія та світогляд, переконання та принципи, віра і наполегливість були фортецею слабодухих, зброєю проти ворогів, ліками для однодумців. Боронила відважно, зазнаючи тяжких ран, але, зранена, знаходила в собі сили і вкотре всіма своїми неперевершеними талантами була на вістрі запеклої боротьби за нашу мову, бо розуміла всю трагедію, в якій опинилася і мова, і нація. Воїном у цій затятій борні була непохитним, відважним і мужнім.
Сама Світлана Григорівна говорила: «Життя – це таке таємниче явище, що збагнути його дивовижні закони, мабуть, не вдалося ще нікому, тим більше передбачити його сюрпризи. Життя інколи провокує на дивовижні віражі. І житейські. І творчі.»
«Золоті причали» - так озаглавила Світлана Григорівна власну збірку поезій. Збірку «золотих» спогадів, переживань, любові і ненависті, ніжності, суворості і скорботи, бо ж та поезія про батьківські пороги та обереги всієї Батьківщини, про красу вірності й благородства, про єдність історії і сучасності, неба й землі, болю за наші життєві негаразди і віри в неминучість торжества добра.
Тож закономірно те, що богами для С. Барабаш є не тільки досвід та інтелект, а й душа, віра в можливість і силу прекрасного.
А ще ж, як цитує Світлана Григорівна Лесю Українку, «Я маю в серці те, що не вмирає», і йому – щирій, гуманістичній Поезії – також треба віддати серце, мудрість і любов.
«Дорога Світлани Барабаш»
Науково-дослідний інститут українознавста
Засвічу тиху свічку надії — збірка доктора філологічних наук, професора, Заслуженого працівника освіти України, члена Національної Спілки письменників, телеведучої, але, разом з тим небуденної, надзвичайної космічної енергетики жінки — Світлани Григорівни Барабаш.
Ніжність даної поетичної збірки здатна зворушити будь-якого читача. Видання супроводжується передмовою академіка Петра Кононенка, в якому він поділився своїм враженням: «Знаком великої Душі і великої Любові позначені поезії Світлани Барабаш».